This site uses cookies.
Some of these cookies are essential to the operation of the site,
while others help to improve your experience by providing insights into how the site is being used.
For more information, please see the ProZ.com privacy policy.
This person has a SecurePRO™ card. Because this person is not a ProZ.com Plus subscriber, to view his or her SecurePRO™ card you must be a ProZ.com Business member or Plus subscriber.
Принадлежность к компании
This person is not affiliated with any business or Blue Board record at ProZ.com.
английский => украинский: The Time Traveller's Wife General field: Искусство/Литература Detailed field: Литература и поэзия
Текст оригинала - английский Clare: It’s hard being left behind. I wait for Henry, not knowing where he is, wondering if he’s okay. It’s hard to be the one who stays.
I keep myself busy. Time goes faster that way.
I go to sleep alone, and wake up alone. I take walks. I work until I’m tired. I watch the wind play with the trash that’s been under the snow all winter. Everything seems simple until you think about it. Why is love intensified by absence?
Long ago, men went to sea, and women waited for them, standing on the edge of the water, scanning the horizon for the tiny ship. Now I wait for Henry. He vanishes unwillingly, without warning. I wait for him. Each moment that I wait feels like a year, an eternity. Each moment is as slow and transparent as glass. Through each moment I can see infinite moments lined up, waiting. Why has he gone where I cannot follow?
Henry: How does it feel? How does it feel? Sometimes it feels as though your attention has wandered for just an instant. Then, with a start, you realize that the book you were holding, the red plaid cotton shirt with white buttons, the favorite black jeans and the maroon socks with an almost-hole in one heel, the living room, the about-to-whistle tea kettle in the kitchen: all of these have vanished. You are standing, naked as a jaybird, up to your ankles in ice water in a ditch along an unidentified rural route. You wait a minute to see if maybe you will just snap right back to your book, your apartment, et cetera. After about five minutes of swearing and shivering and hoping to hell you can just disappear, you start walking in any direction, which will eventually yield a farmhouse, where you have the option of stealing or explaining. Stealing will sometimes land you in jail, but explaining is more tedious and time-consuming and involves lying anyway, and also sometimes results in being hauled off to jail, so what the hell.
Sometimes you feel as though you have stood up too quickly even if you are lying in bed half asleep. You hear blood rushing in your head, feel vertiginous falling sensations. Your hands and feet are tingling and then they aren’t there at all. You’ve mislocated yourself again. It only takes an instant, you have just enough time to try to hold on, to flail around (possibly damaging yourself or valuable possessions) and then you are skidding across the forest-green-carpeted hallway of a Motel 6 in Athens, Ohio, at 4:16 a.m., Monday, August 6, 1981, and you hit your head on someone’s door, causing this person, a Ms. Tina Schulman from Philadelphia, to open this door and start screaming because there’s a naked, carpet-burned man passed out at her feet. You wake up in the County Hospital concussed with a policeman sitting outside your door listening to the Phillies game on a crackly transistor radio. Mercifully, you lapse back into unconsciousness
and wake up again hours later in your own bed with your wife leaning over you looking very worried.
Sometimes you feel euphoric. Everything is sublime and has an aura, and suddenly you are intensely nauseated and then you are gone. You are throwing up on some suburban geraniums, or your father’s tennis shoes, or your very own bathroom floor three days ago, or a wooden sidewalk in Oak Park, Illinois, circa 1903, or a tennis court on a fine autumn day in the 1950s, or your own naked feet in a wide variety of times and places.
How does it feel?
It feels exactly like one of those dreams in which you suddenly realize that you have to take a test you haven’t studied for and you aren’t wearing any clothes. And you’ve left your wallet at home. When I am out there, in time, I am inverted, changed into a desperate version of myself. I become a thief, a vagrant, an animal who runs and hides. I startle old women and amaze children. I am a trick, an illusion of the highest order, so incredible that I am actually true.
Is there a logic, a rule to all this coming and going, all this dislocation? Is there a way to stay put, to embrace the present with every cell? I don’t know. There are clues; as with any disease there are patterns, possibilities. Exhaustion, loud noises, stress, standing up suddenly, flashing light—any of these can trigger an episode. But: I can be reading the Sunday Times, coffee in hand and Clare dozing beside me on our bed and suddenly I’m in 1976 watching my thirteen-year-old self mow my grandparents’ lawn. Some of these episodes last only moments; it’s like listening to a car radio that’s having trouble holding on to a station. I find myself in crowds, audiences, mobs. Just as often I am alone, in a field, house, car, on a beach, in a grammar school in the middle of the night. I fear finding myself in a prison cell, an elevator full of people, the middle of a highway. I appear from nowhere, naked. How can I explain? I have never been able to carry anything with me. No clothes, no money, no ID. I spend most of my sojourns acquiring clothing and trying to hide. Fortunately I don’t wear glasses.
Перевод - украинский Клер: Важко залишатись. Чекати Генрі, уявляючи, де він, чи все з ним гаразд. Важко бути тим, хто залишається.
Я вигадую собі заняття. Так час лине швидше.
Лягаю спати наодинці, наодинці прокидаюсь. Гуляю. Працюю, доки не впаду від втоми. Спостерігаю, як вітер за вікном телепає сміття, що виринуло з-під снігу після відлиги. Все здається простим, якщо не замислюватись. Чому самотність посилює почуття?
У давні часи чоловіки виходили в море, а жінки чекали їх на березі, пильно видивляючись на горизонті маленьку цяточку, корабель. Нині я чекаю Генрі. Він зникає несамохіть, без попередження. Я лишаюсь чекати. Кожна мить здається мені роком, вічністю. Кожна мить повільна і прозора, як вода. Скрізь кожну я можу побачити низку нескінчених хвилин, хвилин чекання. Чому він зникає туди, куди мені немає шляху?
Генрі: Як це буває? Як це буває? Іноді це якби ти на хвильку забувся, а вже у наступну мить книга, яку тримав у руках, червона картата сорочка з білими ґудзиками, улюблені чорні джинси, бордові шкарпетки з майже протертою п'яткою, чайник, що ось-ось почне свистіти на плиті, вітальня — усе зникло. І ти, у чому мати породила, стоїш по щиколотки у крижаній воді канави вздовж незнайомого путівця. Стоїш і чекаєш, хвилину, другу, ще сподіваючись повернутися назад до своєї книги, оселі, до всього іншого. Після п'яти хвилин прокльонів, нестерпного бажання зникнути та тремтіння від холоду, ти просто рушаєш у першому-ліпшому напрямку, що рано чи пізно приведе до фермерської хати, де доведеться обрати одне з двох — поцупити щось або вигадати легенду. Крадіжка у деяких випадках загрожує ув'язненням, але відбрехування забирає більше сил та часу, і також не виключає шансу потрапити до в'язниці; то ж якого дідька.
Іншого разу це ніби ти дуже швидко підвівся, навіть якщо насправді куняєш в ліжку у цей час. У голові пульсує кров, виникає запаморочливе почуття падіння. Руки та ноги спочатку поколюють, а потім зникають. Ти перемістився. Все відбувається за секунду, і цю секунду ти намагаєшся втриматися, розгойдуючись вужем, розмахуючи руками (ймовірно ранишся сам та шкодиш щось навколо), а потім летиш по трав'янисто-зеленому килиму мотелю №6 у місті Атенс штату Огайо, о 4 годині 16 хвилин ранку понеділка, 6 серпня 1981 року, врізаєшся макітрою в двері номеру, жилець якого, міс Тіна Шульман з Філадельфії, приміром, відчиняє двері і починає верещати, тому що на її порозі зомлів голий мужик, весь у саднах від килиму. Отямишся ти вже у місцевій лікарні під звуки хриплого радіоприймача, по якому поліцейський за дверима твого покою слідкує за грою бейсбольного клубу «Філадельфія Філіс». Дякувати Богові, ти знову втратиш свідомість, прокинешся декілька годин по тому у власному ліжку і побачиш стурбоване обличчя дружини, що схилилася над тобою.
Деколи тебе охоплює ейфорія. Все здається бездоганним, окутаним ореолом неповторності; як раптом ти відчуваєш сильну нудоту та у наступну мить зникаєш. Ти блюєш на дачну герань, кросівки свого батька, або навіть на підлогу власної ванної кімнати три дні тому, а може на дерев'яну доріжку Ок-Парку у Іллінойс року отак 1903-го, чи на тенісний корт у погожу осінню днину десь у 1950-ті, чи то на власні босі ноги де завгодно і коли завгодно.
Як це буває?
Точнісінько як в одному з тих жахів, коли ти раптово усвідомлюєш, що складаєш іспит, до якого не підготувався; бачиш себе голим серед одягнутих; чи то забуваєш гаманець вдома. Коли я знаходжусь там, у вирії часу, я стаю своїм анті-я, зневіреною версією себе. Я — злодій, бродяга, тварина, що тікає і переховується. Я лякаю бабусь та вражаю дітей. Я — фокус, ілюзія вищого ґатунку, неймовірно, що я взагалі існую.
Де логіка пересувань, закон усіх цих зникнень та появ? Чи можливо утриматись у часі, залишитись у теперішньому кожною клітиною свого єства? Не уявляю. Певні зачіпки є; закономірності, варіанти розвитку, як у будь-якої іншої хвороби. Втома, гучні звуки, стрес, різкий підйом, миготіння — будь-що з цього може запустити нове переміщення. Але: я можу валятися з Клер у ліжку, недільний «Таймз» у одній руці, чашка кави у іншій, коли раптом це вже 1976 рік і переді мною тринадцятирічний я косить газон своїх дідуся і бабусі. Деякі з таких подорожей зовсім короткі, наче ти за кермом слухаєш радіо, яке погано тримає станції: хвилину грає — потім бац, перемикається. Я знаходжу себе в людних місцях, серед публіки, у натовпі. Так само я можу опинитися наодинці у полі, домі, машині, на пляжі, або у школі серед ночі. Я страшуся опинитися у в'язниці, у ліфті з людьми, посеред автостради. Я з'являюсь нізвідкіля, голий. Як це пояснити? Мені ніколи не вдавалося нічого пронести з собою. Ані одягу, ні грошей, ні документів. Більшість часу я намагаюсь роздобути що одягти та де сховатися. Щастя, що я не ношу окуляри.
английский => русский: Christmas General field: Искусство/Литература
Текст оригинала - английский The first harbingers of Christmas arrive in October when jarring sales and decorations follow fast on the heels of summer. But by December, Christmas's true heralds are out: twinkling lights lining streets, the smell of balsam and spice cookies wafting through the house and visits from friends and relatives. The season's spirit drives people to the mall, to the kitchen, to midnight mass and to festive gatherings.
But how did people celebrate Christmas before the advent of shopping malls and electric lights? What's the history behind the tradition? At its core, Christmas is a celebration of the birth of Jesus. The holiday's connection to Christ is obvious through its Old English root of "Cristes maesse" or Christ's Mass. For Christians, it is the time to renew one's faith, give generously and consider the past. But Christmas is also a secular celebration of family--one that many non-practicing Christians and people of other religions are comfortable accepting as their own. The secular nature of Christmas was officially acknowledged in 1870 when the United States Congress made it a federal holiday.
Christmas traditions have a way of feeling timeless -- you may have seen the same ornaments, sung the same songs and eaten the same foods for your whole life. Some Christmas traditions are, in fact, ancient. They have pre-Christian roots and originate from pagan winter-solstice celebrations or Roman festivals. Other traditions are relatively modern--either rescued from oblivion or conjured up in the surprisingly recent past.
Перевод - русский Первые рождественские колокольчики звенят уже в октябре: еще вчера было теплое лето, а сегодня повсюду развешаны праздничные украшения и бушует лихорадка осенних распродаж. К декабрю Рождество хозяйничает уже повсюду: улицы переливаются огнями, в домах витают ароматы имбирного печенья и хвои, гостеприимно распахиваются двери, приглашая в гости друзей и родных. Всеобщий дух праздника словно магнитом притягивает в торговые центры и на праздничные торжества, манит создать кулинарный шедевр, вдохновляет на всенощную.
Но как же праздновали Рождество когда не было ни торговых центров, ни электричества? Какова история рождественских традиций? В первую очередь, Рождество — это празднование рождения Иисуса Христа. Само слово Christmas (Рождество) происходит от древнанглийского Cristes maesse или Christ's Mass, что означает «Месса Христова». Рождество для христиан — это время укрепления веры, проявления щедрости, время размышлений о прошлом. Однако это не только христианский, но и важный семейный праздник для людей далеких от религии или исповедующих другую веру. Официальное признание Рождества в качестве светского праздника произошло в 1870 году, когда Конгресс США объявил его общенациональным праздничным днем.
Рождественские традиции неподвластны времени. Одни и те же песни, блюда и украшения могут сопровождать человека из года в год на протяжении всей его жизни. Одни традиции уходят корнями в дохристианские времена и связаны с праздником зимнего солнцестояния и языческими римскими торжествами. Другие сравнительно молоды — созданы в недавнем прошлом или возродились из хорошо забытого старого.
английский => русский: JQuery, the very very basics - Азы JQuery Detailed field: Компьютеры: Программное обеспечение
Текст оригинала - английский Trimming a string: $.trim(value)
In dealing with strings, JavaScript already has quite a comprehensive set of functions, such as split, substr, charAt, however, for some mysterious reasons, it does not have a trim function for ridding of leading and trailing white space. Smart and generous people have contributed to the web various versions of their trim functions. Such as:
var trimmed = str.replace(/^s |s $/g, '') ;
It works perfectly. However, how about simply call trim() function provided by JQuery? The syntax is $.trim(value)
var trimmed = $.trim(" this really needs to be trimmed ");
Clean and plain English, right?
Array functions:
$.each (container, callback)
In JQery, in addition to the conventional JavaScript array (array of strings, numerics, elements), there is also specifically object array in the form of key-value pairs.
The former array is coded as:
var arr = [ "one", "two", "three", "four", "five" ];
The later (each pair seperated by a colon :) :
var obj = { item1: "one", item2: "two" ,item3: "three", item4: "four"};
It has always been easy to loop through an JavaScript array. However, it can be easier with the JQuery $.each function. The syntax is
$.each (container, callback). The callback function receives two arguments with the passing of each element: with [] type (traditional JavaScript) array, index and value; with {} type (array of objects with properties), key and value.
Перевод - русский Обрезка строк: $.trim(value)
Для работы со строками в языке JavaScript существует множество функций: split, substr, charAt. А вот функции trim для удаления пробелов в начале и конце строки нет. Но мир не без добрых людей. В интернете можно найти различные варианты функции trim. Например:
var trimmed = str.replace(/^s |s $/g, '') ;
Функция работает отлично. Но как насчет простого вызова trim() с помощью JQuery? Синтаксис выглядит следующим образом: $.trim(value)
var trimmed = $.trim(" this really needs to be trimmed ");
Доступно и понятно, не так ли?
Функции обработки массива:
$.each (container, callback)
В JQuery в дополнение к традиционным типам массивов JavaScript (массив строк, чисел, элементов) существует также специальный массив объектов в виде пары ключ-значение.
В JavaScript массив записывается следующим образом:
var arr = [ "one", "two", "three", "four", "five" ].
А в JQuery каждая пара отделена двоеточием:
var obj = { item1: "one", item2: "two", item3: "three", item4: "four"}.
Осуществить проход по массиву JavaScript несложно. А с помощью функции JQuery $.each сделать это еще проще. Синтаксис таков: $.each (container, callback). Функция обратного вызова получает два аргумента: в случае с массивом [] (традиционный JavaScript) — индекс и значение; а в случае с массивом {} (массив объектов со свойствами) — ключ и значение.
More
Less
Образование в области перевода
Mykolaiv State University
Стаж
Переводческий стаж, лет: 11. Дата регистрации на ProZ.com: Dec 2010.
английский => русский (Nikolaev State University, verified)
Членство в ассоциациях
N/A
Программное обеспечение
Adobe Acrobat, Adobe Illustrator, Adobe Photoshop, memoQ, Microsoft Excel, Microsoft Office Pro, Microsoft Word
CV/Resume
CV available upon request
Биографические данные
HI and WELCOME TO MY PROFILE PAGE!
My name is Olena Havryliuk.
I am a full-time freelance translator since 2004. My working language pair is English>Russian, English>Ukrainian, Ukrainian<>Russian. I am a native Russian and Ukrainian speaker.
BRIEFLY ABOUT ME:
Diploma in English +
second education specialized in “Computer graphics and Internet technologies” +
translation experience,
linguistic intuition,
good writing skills =
professional translation of a wide range of materials.
MY SERVICES:
* Translation
* Localization
* Testing
YOU ARE WELCOME TO GET MY TRANSLATION SERVICES IN THE FOLLOWING AREAS:
* Advertising, Marketing and Promotional Texts
* IT, Software & Localization
* Games/Gaming
* Literature, Fiction
* Tourism and Travel
* Cooking and Culinary
* Cosmetics and Beauty
RATES AND OUTPUT
My average daily output is 1000 words.
Rates. Translation: USD 0.06-0.10 per source word depending on complexity and urgency of work. Editing: En-Ru: USD 0.03-0.05 per source word.
EDUCATION1999 -2004 Mykolaiv State University (now it is Mykolaiv National University), Ukraine. Honors Diploma in English and German languages and literature. 2003-2005 Computer academy "Shag" (http://www.itstep.org). Faculty of "Computer graphics and Internet technologies".
EMPLOYMENT HISTORY2008-present — freelance translator for governmental, corporate, and individual clients, and multiple translation agencies. 2007-2008 — Translation office "Perevodby.ru" (St.Petersburg, Russia), in-house translator. 2004-2006 — "Institute of pulse processes and technologies of National academy of Ukraine" (Nikolaev, Ukraine), in-house translator and editor.
Recent translation projects:
* Game for Android - translation and testing (QA) (many, many words:));
* Marketing materials for tourist agency (30 000 words);
* Fashion website translation (45 000 words);
* Several mobile games localization;
* Tourism website;
* Mobile application localization + translation of promotional materials (6 000 words);
* Marketing materials for Samsung (9 000 words);
* website translation, IT and marketing (21 000 words);
* 8 mobile games localization for Apple (16 000 words);
* Video game and accompanying promotional material translation (28 000 words).
Этот переводчик заработал баллы KudoZ, помогая своим коллегам в переводе сложных терминов, требующих специальных знаний. Для просмотра переведенных терминов щелкните на соответствующей сумме баллов.
Всего набрано баллов: 546 Баллы за ответы на вопросы PRO: 535
Компетенция